обхідливий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обхі́дливий обхі́длива обхі́дливе обхі́дливі
родовий обхі́дливого обхі́дливої обхі́дливого обхі́дливих
давальний обхі́дливому обхі́дливій обхі́дливому обхі́дливим
знахідний обхі́дливий, обхі́дливого обхі́дливу обхі́дливе обхі́дливі, обхі́дливих
орудний обхі́дливим обхі́дливою обхі́дливим обхі́дливими
місцевий на/в обхі́дливому, обхі́дливім на/в обхі́дливій на/в обхі́дливому, обхі́дливім на/в обхі́дливих

Словник синонімів

ВВІ́ЧЛИВИЙ[УВІ́ЧЛИВИЙ] (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ’Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙрідше,ОБХІ́ДЛИВИЙрідше,ПОШТИ́ВИЙрозм., УЧТИ́ВИЙрозм. рідко,ЗВИЧА́ЙНИЙрозм.; ГАЛА́НТНИЙ, ЛИ́ЦАРСЬКИЙ, РИ́ЦАРСЬКИЙ, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, КУРТУА́ЗНИЙ книжн. рідко (вишукано, підкреслено чемний). Жінка в його.. така тиха, привітна, ввічлива (Марко Вовчок); Галя давно знала його.. як увічливого, веселого парубка (Панас Мирний); З усіма він чемний і винятково ввічливий (Я. Баш); Пауза починала лякати виховане панство (І. Ле); Гречна господиня запросила [мандрівника] вечеряти (Ф. Малицький); Він.. був дуже коректний у розмові зі мною (Д. Бедзик); Я людина.. делікатна і не хотів би-м уражувати людей (В. Стефаник); [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці.. до людей уважні (З. Мороз); Виростила вона сина. І здоровий він, і красивий, і до старих ввічливий, і до молодих привітний (С. Чорнобривець); Перед геологом стояла зовсім інша людина - шаноблива, чемна, ладна.. попередити кожний рух ученого (О. Донченко); Як уздрів він її, то здалась вона йому гарною, честивою і люб’язною (переклад М. Лукаша); Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (І. Вільде); Обхідлива, приємна та балакуча Пелагея Тихонівна.. принаджувала наймичок (Л. Яновська); [Палажка:] Я рада, що такого зятя мати буду: добрий, поштивий і хазяйський син (І. Карпенко-Карий); Була [дівчина].. не тільки вродлива, а ще й звичайна та честива (переклад М. Лукаша); Крамарі галантні й лагідні, хоч до рани прикладай, а ціни високі (А. Хорунжий); У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття рицарського.. став-лення до жінки (з газети); В Коцюбинського вистачило сили ласкаво подякувати не в міру послужливому сторожеві й піти (Л. Смілянський); Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий (С. Скляренко). - Пор. 1. догі́дливий.