обхитрувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обхитрува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обхитру́ймо | |
| 2 особа | обхитру́й | обхитру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обхитру́ю | обхитру́ємо, обхитру́єм |
| 2 особа | обхитру́єш | обхитру́єте |
| 3 особа | обхитру́є | обхитру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обхитрува́в | обхитрува́ли |
| жін.р. | обхитрува́ла | |
| сер.р. | обхитрува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обхитрува́вши | ||