обхитрити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обхитри́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обхитрі́мо, обхитрі́м
2 особа обхитри́ обхитрі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обхитрю́ обхитримо́, обхитри́м
2 особа обхитри́ш обхитрите́
3 особа обхитри́ть обхитря́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обхитри́в обхитри́ли
жін.р. обхитри́ла
сер.р. обхитри́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обхитри́вши