обхватити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(обхопити) [розм., рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обхвати́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обхваті́мо, обхваті́м | |
| 2 особа | обхвати́ | обхваті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обхвачу́ | обхва́тимо, обхва́тим |
| 2 особа | обхва́тиш | обхва́тите |
| 3 особа | обхва́тить | обхва́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обхвати́в | обхвати́ли |
| жін.р. | обхвати́ла | |
| сер.р. | обхвати́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обхва́чений | ||
| Безособова форма | ||
| обхва́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| обхвати́вши | ||