обуяти 1 значення дієслово доконаного виду -1- дієслово доконаного видуСловник відмінків Словник відмінків Інфінітив обуя́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа обуя́є обуя́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. обуя́в обуя́ли жін.р. обуя́ла сер.р. обуя́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник обуя́вши