обутритися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(розвиднітися) [безос., діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обу́тритися, обу́тритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обу́триться  
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.    
жін.р.  
сер.р. обу́трилося, обу́трилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник