обутий 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обу́тий обу́та обу́те обу́ті
родовий обу́того обу́тої обу́того обу́тих
давальний обу́тому обу́тій обу́тому обу́тим
знахідний обу́тий, обу́того обу́ту обу́те обу́ті, обу́тих
орудний обу́тим обу́тою обу́тим обу́тими
місцевий на/в обу́тому, обу́тім на/в обу́тій на/в обу́тому, обу́тім на/в обу́тих