-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обу́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обу́ймо
2 особа обу́й обу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обу́ю обу́ємо, обу́єм
2 особа обу́єш обу́єте
3 особа обу́є обу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обу́в обу́ли
жін.р. обу́ла
сер.р. обу́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обу́тий
Безособова форма
обу́то
Дієприслівник
обу́вши

Словник фразеологізмів

оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий..— Озуть пана у постоли (М. Коцюбинський); Горілка і гулі не одного в постоли взули (Укр.. присл..); Минуло днів і вечорів немало З тих пір, ..як, в постоли обувши свого пана, Спалили дві гуральні спозарана (А. Малишко); Гулі не одного в лапті обули (М. Номис).

оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий..— Озуть пана у постоли (М. Коцюбинський); Горілка і гулі не одного в постоли взули (Укр.. присл..); Минуло днів і вечорів немало З тих пір, ..як, в постоли обувши свого пана, Спалили дві гуральні спозарана (А. Малишко); Гулі не одного в лапті обули (М. Номис).

поши́ти в ду́рні кого, грубо. Поставити когось у незручне, комічне становище; обдурити когось. Став [Писар] її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г. Квітка-Основ’яненко); — Тепер він буде мститися за те, що ви його пошили в дурні (Василь Шевчук). у ду́рні обу́ти. У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана (Т. Шевченко). в ду́рні ши́ти. Вчора йому на ковзанці... Левку, миленький... співала, а сьогодні вже в дурні шиє (М. Стельмах); // чим. Одурити за допомогою чого-небудь. — Ви мене вважатимете за простачка, якого можна пошити в дурні баєчкою (Василь Шевчук); // Продемонструвати свою перевагу, показати себе розумнішим від інших. Тарас приліг. Стомив його цей “дружній” диспут. Кожен себе вважає мудрим, прагне пошити в дурні іншого… (Василь Шевчук).