обусурманювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обусурма́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обусурма́нюймо | |
| 2 особа | обусурма́нюй | обусурма́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обусурма́нюватиму | обусурма́нюватимемо, обусурма́нюватимем |
| 2 особа | обусурма́нюватимеш | обусурма́нюватимете |
| 3 особа | обусурма́нюватиме | обусурма́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обусурма́нюю | обусурма́нюємо, обусурма́нюєм |
| 2 особа | обусурма́нюєш | обусурма́нюєте |
| 3 особа | обусурма́нює | обусурма́нюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обусурма́нюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обусурма́нював | обусурма́нювали |
| жін. р. | обусурма́нювала | |
| сер. р. | обусурма́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обусурма́нюваний | ||
| Безособова форма | ||
| обусурма́нювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обусурма́нювавши | ||