обусурманений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обусурма́нений обусурма́нена обусурма́нене обусурма́нені
родовий обусурма́неного обусурма́неної обусурма́неного обусурма́нених
давальний обусурма́неному обусурма́неній обусурма́неному обусурма́неним
знахідний обусурма́нений, обусурма́неного обусурма́нену обусурма́нене обусурма́нені, обусурма́нених
орудний обусурма́неним обусурма́неною обусурма́неним обусурма́неними
місцевий на/в обусурма́неному, обусурма́ненім на/в обусурма́неній на/в обусурма́неному, обусурма́ненім на/в обусурма́нених