обуртувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обуртува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обурту́ймо | |
| 2 особа | обурту́й | обурту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обуртува́тиму | обуртува́тимемо, обуртува́тимем |
| 2 особа | обуртува́тимеш | обуртува́тимете |
| 3 особа | обуртува́тиме | обуртува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обурту́ю | обурту́ємо, обурту́єм |
| 2 особа | обурту́єш | обурту́єте |
| 3 особа | обурту́є | обурту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обурту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обуртува́в | обуртува́ли |
| жін. р. | обуртува́ла | |
| сер. р. | обуртува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обуртува́вши | ||