обуртувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обуртува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обурту́ймо
2 особа обурту́й обурту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обуртува́тиму обуртува́тимемо, обуртува́тимем
2 особа обуртува́тимеш обуртува́тимете
3 особа обуртува́тиме обуртува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обурту́ю обурту́ємо, обурту́єм
2 особа обурту́єш обурту́єте
3 особа обурту́є обурту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обурту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обуртува́в обуртува́ли
жін. р. обуртува́ла
сер. р. обуртува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обуртува́вши