обурливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обу́рливий обу́рлива обу́рливе обу́рливі
родовий обу́рливого обу́рливої обу́рливого обу́рливих
давальний обу́рливому обу́рливій обу́рливому обу́рливим
знахідний обу́рливий обу́рливу обу́рливе обу́рливі
орудний обу́рливим обу́рливою обу́рливим обу́рливими
місцевий на/в обу́рливому, обу́рливім на/в обу́рливій на/в обу́рливому, обу́рливім на/в обу́рливих