обурити 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(ви́кликати почуття гніву)

Словник відмінків

Інфінітив обу́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обу́рмо
2 особа обу́р обу́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обу́рю обу́римо, обу́рим
2 особа обу́риш обу́рите
3 особа обу́рить обу́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обу́рив обу́рили
жін.р. обу́рила
сер.р. обу́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обу́рений
Безособова форма
обу́рено
Дієприслівник
обу́ривши

Словник синонімів

ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИрозм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИрозм., НАДРО́ЧУВАТИрозм., ПІД’ЮДЖУВАТИрозм., НАШПИГО́ВУВАТИрозм., ІНСПІРУВА́ТИрозм., ОБУ́РЮВАТИзаст., НАУЩА́ТИзаст., НАШТИ́РУВАТИ діал,; ЦЬКУВА́ТИрозм., НАЦЬКО́ВУВАТИрозм., ПІДЦЬКО́ВУВАТИрозм., НАСТРО́ЮВАТИрозм., ПІДСТРО́ЮВАТИрозм., НАПУСКА́ТИрозм., ПІДСТРУ́НЧУВАТИрозм., НАСТРУ́НЧУВАТИрозм., НАСТРЕ́НЧУВАТИрозм. (проти когось - викликаючи вороже ставлення до нього); БУНТУВА́ТИ, ВОРОХО́БИТИрозм. (підбурювати до бунту). - Док.: підбу́рити, збу́рити, підби́ти, підвести́, спровокува́ти, напра́вити, підгвинти́ти, піддрочи́ти, надрочи́ти, під’юдити, нашпигува́ти, інспірува́ти, обу́рити, наусти́ти, нашти́рити, нацькува́ти, підцькува́ти, настро́їти, підстро́їти, напусти́ти, підстру́нчити, настру́нчити, настре́нчити, збунтува́ти, підбунтува́ти, зворохо́бити. Лук’ян давно вже збирався донести приставові на Гарасима Тарасюка.., що веде між вербівчанами єретичні розмови та підбурює бідноту не гнутись перед багатіями (А. Іщук); - Ну й наробив ти шелесту! "Кобзар" твій збурив публіку, розмежував (Вас. Шевчук); - Ти бунтуєш лісовиків, підбиваєш підписувати акта (М. Стельмах); "Нащо було обдурювати всіх, просячи для слабої неньки?..А все той Гаврилко: недобрий він хлопець, він мене на все підводив.." (М. Коцюбинський); Гітлерівці намагаються спровокувати кожного на щось таке, що могло б заплямувати людину перед її совістю, спустошити її душу (О. Довженко); Земський загрожував ковалеві Сибіром за те, що направляє заробітчан проти Харитоненка, щоб домагалися своїх прав (К. Гордієнко); - А в неї батько такий лютий, що як розпалиться, то й чоловіка вб’є, а мачуха ще його й піддрочує... (Б. Грінченко); А баби все під’юджують, все наштирують: "Ото нам батьки!Ото нам парубки красні!" (М. Коцюбинський); Почала [Палазя] турляти мене в поле. Чи то баби її нашпигували у полі,.. але життя мені не стало коло неї (В. Кучер); Скажуть: ходжу, щоб громаду проти стражника обурювати (Панас Мирний); Вельможі царство збунтовали, Против царя всіх наущали (І. Котляревський); Ділилися [селяни] на партії, при чім головачі щедро поїли кождий своїх сторонників і цькували їх битися одні з другими (І. Франко); Багатії-казахи нацьковували своїх наймитів на.. переселенські хутори (А. Хорунжий); [Лукія:] Була я у волості, ..доступила аж до самісінького старшини. А все це ти, небого, підцькувала мене (М. Кропивницький); Одного за одним він пробував настроїти проти двора (І. Франко); [Яворський:] Або я нічого не розумію, або ваших "добряків" хтось підстроїв (І. Кочерга); - Неодмінно дружину на нього напусти (І. Сочивець); - Як не кричав Грицько, як не гукав, як не підструнчував громаду, а по його не сталося (Панас Мирний); - Ви їй не дуже вірте, - раптом розкрилися ширше, позлішали у Білограя очі. - Вона й сина наструнчила (Ю. Мушкетик); - ВсеВасюту настренчує [Зінько], щоб із тебе на вулиці знущався (Б. Грінченко); Заколот несамовитий постане і чернь ворохобить (переклад М. Зерова). - Пор. 1. баламу́тити, підмовля́ти, спонука́ти.
-2-
дієслово доконаного виду
(обвалити)

Словник відмінків

Інфінітив обу́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обу́рмо
2 особа обу́р обу́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обу́рю обу́римо, обу́рим
2 особа обу́риш обу́рите
3 особа обу́рить обу́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обу́рив обу́рили
жін.р. обу́рила
сер.р. обу́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обу́рений
Безособова форма
обу́рено
Дієприслівник
обу́ривши

Словник синонімів

ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИрозм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИрозм., НАДРО́ЧУВАТИрозм., ПІД’ЮДЖУВАТИрозм., НАШПИГО́ВУВАТИрозм., ІНСПІРУВА́ТИрозм., ОБУ́РЮВАТИзаст., НАУЩА́ТИзаст., НАШТИ́РУВАТИ діал,; ЦЬКУВА́ТИрозм., НАЦЬКО́ВУВАТИрозм., ПІДЦЬКО́ВУВАТИрозм., НАСТРО́ЮВАТИрозм., ПІДСТРО́ЮВАТИрозм., НАПУСКА́ТИрозм., ПІДСТРУ́НЧУВАТИрозм., НАСТРУ́НЧУВАТИрозм., НАСТРЕ́НЧУВАТИрозм. (проти когось - викликаючи вороже ставлення до нього); БУНТУВА́ТИ, ВОРОХО́БИТИрозм. (підбурювати до бунту). - Док.: підбу́рити, збу́рити, підби́ти, підвести́, спровокува́ти, напра́вити, підгвинти́ти, піддрочи́ти, надрочи́ти, під’юдити, нашпигува́ти, інспірува́ти, обу́рити, наусти́ти, нашти́рити, нацькува́ти, підцькува́ти, настро́їти, підстро́їти, напусти́ти, підстру́нчити, настру́нчити, настре́нчити, збунтува́ти, підбунтува́ти, зворохо́бити. Лук’ян давно вже збирався донести приставові на Гарасима Тарасюка.., що веде між вербівчанами єретичні розмови та підбурює бідноту не гнутись перед багатіями (А. Іщук); - Ну й наробив ти шелесту! "Кобзар" твій збурив публіку, розмежував (Вас. Шевчук); - Ти бунтуєш лісовиків, підбиваєш підписувати акта (М. Стельмах); "Нащо було обдурювати всіх, просячи для слабої неньки?..А все той Гаврилко: недобрий він хлопець, він мене на все підводив.." (М. Коцюбинський); Гітлерівці намагаються спровокувати кожного на щось таке, що могло б заплямувати людину перед її совістю, спустошити її душу (О. Довженко); Земський загрожував ковалеві Сибіром за те, що направляє заробітчан проти Харитоненка, щоб домагалися своїх прав (К. Гордієнко); - А в неї батько такий лютий, що як розпалиться, то й чоловіка вб’є, а мачуха ще його й піддрочує... (Б. Грінченко); А баби все під’юджують, все наштирують: "Ото нам батьки!Ото нам парубки красні!" (М. Коцюбинський); Почала [Палазя] турляти мене в поле. Чи то баби її нашпигували у полі,.. але життя мені не стало коло неї (В. Кучер); Скажуть: ходжу, щоб громаду проти стражника обурювати (Панас Мирний); Вельможі царство збунтовали, Против царя всіх наущали (І. Котляревський); Ділилися [селяни] на партії, при чім головачі щедро поїли кождий своїх сторонників і цькували їх битися одні з другими (І. Франко); Багатії-казахи нацьковували своїх наймитів на.. переселенські хутори (А. Хорунжий); [Лукія:] Була я у волості, ..доступила аж до самісінького старшини. А все це ти, небого, підцькувала мене (М. Кропивницький); Одного за одним він пробував настроїти проти двора (І. Франко); [Яворський:] Або я нічого не розумію, або ваших "добряків" хтось підстроїв (І. Кочерга); - Неодмінно дружину на нього напусти (І. Сочивець); - Як не кричав Грицько, як не гукав, як не підструнчував громаду, а по його не сталося (Панас Мирний); - Ви їй не дуже вірте, - раптом розкрилися ширше, позлішали у Білограя очі. - Вона й сина наструнчила (Ю. Мушкетик); - ВсеВасюту настренчує [Зінько], щоб із тебе на вулиці знущався (Б. Грінченко); Заколот несамовитий постане і чернь ворохобить (переклад М. Зерова). - Пор. 1. баламу́тити, підмовля́ти, спонука́ти.

Словник відмінків

Інфінітив обу́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обу́рмо
2 особа обу́р обу́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обу́рю обу́римо, обу́рим
2 особа обу́риш обу́рите
3 особа обу́рить обу́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обу́рив обу́рили
жін.р. обу́рила
сер.р. обу́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обу́рений
Безособова форма
обу́рено
Дієприслівник
обу́ривши