обурений 2 значення

-1-
дієприкметник
(розгніваний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обу́рений обу́рена обу́рене обу́рені
родовий обу́реного обу́реної обу́реного обу́рених
давальний обу́реному обу́реній обу́реному обу́реним
знахідний обу́рений, обу́реного обу́рену обу́рене обу́рені, обу́рених
орудний обу́реним обу́реною обу́реним обу́реними
місцевий на/в обу́реному, обу́ренім на/в обу́реній на/в обу́реному, обу́ренім на/в обу́рених
-2-
дієприкметник
(обвалений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обу́рений обу́рена обу́рене обу́рені
родовий обу́реного обу́реної обу́реного обу́рених
давальний обу́реному обу́реній обу́реному обу́реним
знахідний обу́рений, обу́реного обу́рену обу́рене обу́рені, обу́рених
орудний обу́реним обу́реною обу́реним обу́реними
місцевий на/в обу́реному, обу́ренім на/в обу́реній на/в обу́реному, обу́ренім на/в обу́рених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обу́рений обу́рена обу́рене обу́рені
родовий обу́реного обу́реної обу́реного обу́рених
давальний обу́реному обу́реній обу́реному обу́реним
знахідний обу́рений, обу́реного обу́рену обу́рене обу́рені, обу́рених
орудний обу́реним обу́реною обу́реним обу́реними
місцевий на/в обу́реному, обу́ренім на/в обу́реній на/в обу́реному, обу́ренім на/в обу́рених