обумовлюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обумо́влюватися, обумо́влюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обумо́влюватиметься | обумо́влюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обумо́влюється | обумо́влюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обумо́влюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обумо́влювався, обумо́влювавсь | обумо́влювалися, обумо́влювались |
| жін. р. | обумо́влювалася, обумо́влювалась | |
| сер. р. | обумо́влювалося, обумо́влювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обумо́влювавшись | ||