обумовлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обумо́влений обумо́влена обумо́влене обумо́влені
родовий обумо́вленого обумо́вленої обумо́вленого обумо́влених
давальний обумо́вленому обумо́вленій обумо́вленому обумо́вленим
знахідний обумо́влений обумо́влену обумо́влене обумо́влені
орудний обумо́вленим обумо́вленою обумо́вленим обумо́вленими
місцевий на/в обумо́вленому, обумо́вленім на/в обумо́вленій на/в обумо́вленому, обумо́вленім на/в обумо́влених