обудження 1 значення іменник середнього роду, істота -1- іменник середнього роду, істота[рідко]Словник відмінків Словник відмінків відмінок однина множина називний обу́дження родовий обу́дження давальний обу́дженню знахідний обу́дження орудний обу́дженням місцевий на/в обу́дженні, обу́дженню кличний обу́дження*