-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обуджа́тися, обуджа́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обуджа́ймося, обуджа́ймось
2 особа обуджа́йся, обуджа́йсь обуджа́йтеся, обуджа́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обуджа́тимуся, обуджа́тимусь обуджа́тимемося, обуджа́тимемось, обуджа́тимемся
2 особа обуджа́тимешся обуджа́тиметеся, обуджа́тиметесь
3 особа обуджа́тиметься обуджа́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обуджа́юся, обуджа́юсь обуджа́ємося, обуджа́ємось, обуджа́ємся
2 особа обуджа́єшся обуджа́єтеся, обуджа́єтесь
3 особа обуджа́ється обуджа́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обуджа́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обуджа́вся, обуджа́всь обуджа́лися, обуджа́лись
жін. р. обуджа́лася, обуджа́лась
сер. р. обуджа́лося, обуджа́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обуджа́вшись

Словник синонімів

ПРОКИДА́ТИСЯ (переставати спати, дрімати), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯрозм.,ПРОБУ́РКУВАТИСЯрозм.,РОЗБУ́РКУВАТИСЯрозм., ПРОЛУ́ПУВАТИСЯрозм.,ПРОЧИНА́ТИСЯрозм.,ПРОЧИНА́ТИрозм. рідше,ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯрозм. рідше,ОБУДЖА́ТИСЯ[ОБУЖА́ТИСЯ]заст., ПРОЧУВА́ТИСЯзаст. - Док.: прокинутися, пробуди́тися, збуди́тися, просну́тися, розбуди́тися, пробу́ркатися, розбу́ркатися, пролу́патися, прочну́тися, прочну́ти, прохопи́тися, обуди́тися, прочу́тися. - Вночі я погано спала, тричі прокидалась (І. Нечуй-Левицький); Ольга пробуджується, протирає кулачком очі (Я. Галан); Від крику наглядача будиться вся камера (Є. Куртяк); Уночі часто жахалася [Солоха] чогось, кидалася й ревла. Ранками довго не просипалася (Панас Мирний); Теплим ранком сонце встало, Піднялось і запалало; Що не спало - все проснулось (Я. Щоголів); Розбудився ранком, поснідав і рішив добитися до найближчого містечка (Мирослав Ірчан); Підійшли ті, що вовтузилися коло печей, кілька сплячих теж пробуркалися й потяглись до столу (П. Загребельний); Ще не розбуркавшись од міцного юнацького сну, вони прожогом зіскакували і похапцем натягували одяг (О. Слісаренко); Мати пролупується, побожно крадькома хреститься, зітхає (С. Васильченко); Ще він не прочинавсь,а тут йому уже й несуть чаю, горілки, вареників, ковбас, сала (П. Куліш); То Івась Удовиченко од сна прочинає, По світлиці поглядає, Що зброї козацької у світлиці немає (дума); П’ятилітній хлопчина прохопився з твердого сну, побачив Якима і в плач... (С. Ковалів); Ранок тільки що зачервонівсь і зазолотивсь, тільки ще найраніші пташки щебетали, тільки ще найдбайливі люди обуджалися (Марко Вовчок); Уночі прочувається Оксана, усі добре сплять... (Г. Квітка-Основ’яненко).