ПРОБУ́ДЖЕННЯ, ПРО́КИДпоет.,ОБУ́ДАзаст.; ПРОСО́ННЯрозм. (неповне). Раптове пробудження і подорож у передсвітанковій млі не припали до смаку дівчині (Л. Дмитерко); Вона сьогодні нібито зо сну Прокинулась, та радості немає У прокиді (М. Рильський); Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни; Всюди чується обуда Від німого забуття (М. Старицький); Павло вхопив її за плечі й почав злегенька трусити, наче хотів розбудити з якогось важкого, гіркого просоння (В. Кучер). - Пор. 1. прокида́тися.