обувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обува́ймо
2 особа обува́й обува́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обува́тиму обува́тимемо, обува́тимем
2 особа обува́тимеш обува́тимете
3 особа обува́тиме обува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обува́ю обува́ємо, обува́єм
2 особа обува́єш обува́єте
3 особа обува́є обува́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обува́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обува́в обува́ли
жін. р. обува́ла
сер. р. обува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обува́вши