обувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обува́ймо | |
| 2 особа | обува́й | обува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обува́тиму | обува́тимемо, обува́тимем |
| 2 особа | обува́тимеш | обува́тимете |
| 3 особа | обува́тиме | обува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обува́ю | обува́ємо, обува́єм |
| 2 особа | обува́єш | обува́єте |
| 3 особа | обува́є | обува́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обува́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обува́в | обува́ли |
| жін. р. | обува́ла | |
| сер. р. | обува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обува́вши | ||