обтісуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обті́суваний обті́сувана обті́суване обті́сувані
родовий обті́суваного обті́суваної обті́суваного обті́суваних
давальний обті́суваному обті́суваній обті́суваному обті́суваним
знахідний обті́суваний, обті́суваного обті́сувану обті́суване обті́сувані, обті́суваних
орудний обті́суваним обті́суваною обті́суваним обті́суваними
місцевий на/в обті́суваному, обті́суванім на/в обті́суваній на/в обті́суваному, обті́суванім на/в обті́суваних