обтіпуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обті́пуваний обті́пувана обті́пуване обті́пувані
родовий обті́пуваного обті́пуваної обті́пуваного обті́пуваних
давальний обті́пуваному обті́пуваній обті́пуваному обті́пуваним
знахідний обті́пуваний, обті́пуваного обті́пувану обті́пуване обті́пувані, обті́пуваних
орудний обті́пуваним обті́пуваною обті́пуваним обті́пуваними
місцевий на/в обті́пуваному, обті́пуванім на/в обті́пуваній на/в обті́пуваному, обті́пуванім на/в обті́пуваних