-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обтіка́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обтіка́тиме обтіка́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обтіка́є обтіка́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обтіка́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обтіка́в обтіка́ли
жін. р. обтіка́ла
сер. р. обтіка́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обтіка́вши*

Словник синонімів

ОБГИНА́ТИ[ОГИНА́ТИ] (про стежку, річку і т. ін. - мати, робити вигін), ОББІГА́ТИ, ОБТІКА́ТИ. - Док.: обігну́ти, оббі́гти, обтекти́. Я побіг до потічка, що.. губився під вільхами і вербами, обгинаючи дідову сливу (І. Чендей); Від ріки, що широким луком обгинала місто з двох боків, тягло вогким холодом (І. Франко); Дорога йшла попід селом, дугою огинаючи городи (В. Козаченко); Темні лісочки і сині річечки кругом їх оббігають (Панас Мирний).
ОБМИНА́ТИ[ОМИНА́ТИ] (звертати з прямого шляху, напрямку, рухатися стороною, минаючи кого-, що-небудь), ОБГИНА́ТИ[ОГИНА́ТИ], ОБХО́ДИТИ, ОБ’ЇЖДЖАТИ, ОБ’ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ОББІГА́ТИ (біжучи); ОБЛІТА́ТИ (летячи); ПОМИНА́ТИрозм., ОБТІКА́ТИрідше,ВИМИНА́ТИдіал. - Док.: обмину́ти[омину́ти], обігну́ти, обійти́, об’ї́хати, оббі́гти, облеті́ти, помину́ти, обтекти́, ви́минути. Тихозоров з Черняєвою продиралися крізь хащі,.. обминали дикі плантації лісових кущів (О. Донченко); Оминаючи людей, Терентій виїжджає на гінні дороги (М. Стельмах); І знову їхали [Вітя і Марія] праворуч, огинали якесь озеро, заросле очеретами та кугою (І. Ле); На сонячній стороні рів уже висох так, що не треба його обходити подалеку (П. Козланюк); Довго і марудно доводилося [Косінському] об’їжджати валки піших, широкі ряди кінноти (І. Ле); Це був коротенький товстопикий генерал. Шварц запобігливо оббігав його то зліва, то справа (Д.Ткач); Волох спочатку хотів облетіти грозу, але горизонт зник уже. З усіх боків небо було затягнуто сірою пеленою (В. Собко); - Карпе! Держи-бо цабе! - крикнув батько на сина. - Поминай колесом отой каторжний горбок (І. Нечуй-Левицький); Робітники котилися, підхоплені тільки їм одним відомою силою, і швидко почали обтікати Івана, навіть не штовхнувши (В. Кучер); Де були при сіні люди, там я їх виминав, ховаючись поза копиці (І. Франко). - Пор. 1. мина́ти.