I. ЗАСТАВЛЯ́ТИ (віддавати у заставу кредиторові), ЗАКЛАДА́ТИ, ЗАСТАНОВЛЯ́ТИрозм., ОБТЯ́ЖУВАТИдіал. - Док.: заста́вити, закла́сти, застанови́ти. Змотався [Брагов], доти заставляв та перезаставляв свій маєток; поки довгу стало чи не більше, ніж маєтку! (Олена Пчілка); - Заборгованість дворянства почала катастрофічно рости.. Ми заклали і перезаклали три чверті дворянських маєтків (М. Стельмах); Став [козак].. Щирозлотний обушок виймати, Став шинкарці молодій за цебер меду застановляти (дума).

ОБВА́ЖНЮВАТИ (пригинати додолу своїм тягарем), ОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше. - Док.: обважни́ти, обтя́жити. Обвис на плечах ватник (мабуть, синів), Ще й дощ його осінній обважнив (В. Мисик); Вона з досади скрасніла,.. спалахнула червоніш від коралів, що їй шию обтяжували (О. Ільченко).

ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь - про роботу, обов’язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИпідсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил., ОБНАТУ́ЖУВАТИ діал. - Док.: обтя́жити, обважни́ти, переобтя́жити, переванта́жити, обнату́жити. Служба обтяжувала Петра Антоновича, вимагала частих виїздів (М. Олійник); Любо навіть було виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Г. Хоткевич); Він багато читав, але ерудиція не обважнює йому плечі, книжна мудрість не робить старшим (Ю. Мартич); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці (О. Гончар); Як не міг [Сава] її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий (О. Кобилянська); Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач); Обнатужили його роботою (Словник Б. Грінченка).

УСКЛА́ДНЮВАТИ (робити складним, важким для сприйняття, перевантажуючи чим-небудь другорядним), ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯ́ЖУВАТИ, ПЕРЕНАСИ́ЧУВАТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ЗАПЛУ́ТУВАТИ, УТРУ́ДНЮВАТИ. - Док.: ускладни́ти, переобтя́жити, обтя́жити, перенаси́тити, обважни́ти, заплу́тати, утрудни́ти. Ускладнити виклад; Переобтяжувати мову діалектизмами; Хай великодушно пробачить мені ласкавий читач, що обтяжую ці оповідання передмовою (Ю. Збанацький); Іноді Манжура обважнює свої поезії надмірною кількістю епітетів - чотири, п’ять, а то й шість, сім до одного якогось об’єкта (з журналу); Дяк, бажаючи показатися,.. закручував, заплутував мелодію до того, що сам ставав як дурний у тім усім (Г. Хоткевич).