-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обтя́жувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтя́жуймо
2 особа обтя́жуй обтя́жуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтя́жуватиму обтя́жуватимемо, обтя́жуватимем
2 особа обтя́жуватимеш обтя́жуватимете
3 особа обтя́жуватиме обтя́жуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обтя́жую обтя́жуємо, обтя́жуєм
2 особа обтя́жуєш обтя́жуєте
3 особа обтя́жує обтя́жують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обтя́жуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обтя́жував обтя́жували
жін. р. обтя́жувала
сер. р. обтя́жувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обтя́жувавши

Словник синонімів

I. ЗАСТАВЛЯ́ТИ (віддавати у заставу кредиторові), ЗАКЛАДА́ТИ, ЗАСТАНОВЛЯ́ТИрозм., ОБТЯ́ЖУВАТИдіал. - Док.: заста́вити, закла́сти, застанови́ти. Змотався [Брагов], доти заставляв та перезаставляв свій маєток; поки довгу стало чи не більше, ніж маєтку! (Олена Пчілка); - Заборгованість дворянства почала катастрофічно рости.. Ми заклали і перезаклали три чверті дворянських маєтків (М. Стельмах); Став [козак].. Щирозлотний обушок виймати, Став шинкарці молодій за цебер меду застановляти (дума).
ОБВА́ЖНЮВАТИ (пригинати додолу своїм тягарем), ОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше. - Док.: обважни́ти, обтя́жити. Обвис на плечах ватник (мабуть, синів), Ще й дощ його осінній обважнив (В. Мисик); Вона з досади скрасніла,.. спалахнула червоніш від коралів, що їй шию обтяжували (О. Ільченко).
ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь - про роботу, обов’язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИпідсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил., ОБНАТУ́ЖУВАТИ діал. - Док.: обтя́жити, обважни́ти, переобтя́жити, переванта́жити, обнату́жити. Служба обтяжувала Петра Антоновича, вимагала частих виїздів (М. Олійник); Любо навіть було виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Г. Хоткевич); Він багато читав, але ерудиція не обважнює йому плечі, книжна мудрість не робить старшим (Ю. Мартич); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці (О. Гончар); Як не міг [Сава] її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий (О. Кобилянська); Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач); Обнатужили його роботою (Словник Б. Грінченка).
УСКЛА́ДНЮВАТИ (робити складним, важким для сприйняття, перевантажуючи чим-небудь другорядним), ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯ́ЖУВАТИ, ПЕРЕНАСИ́ЧУВАТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ЗАПЛУ́ТУВАТИ, УТРУ́ДНЮВАТИ. - Док.: ускладни́ти, переобтя́жити, обтя́жити, перенаси́тити, обважни́ти, заплу́тати, утрудни́ти. Ускладнити виклад; Переобтяжувати мову діалектизмами; Хай великодушно пробачить мені ласкавий читач, що обтяжую ці оповідання передмовою (Ю. Збанацький); Іноді Манжура обважнює свої поезії надмірною кількістю епітетів - чотири, п’ять, а то й шість, сім до одного якогось об’єкта (з журналу); Дяк, бажаючи показатися,.. закручував, заплутував мелодію до того, що сам ставав як дурний у тім усім (Г. Хоткевич).