-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обтяжа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтяжа́ймо
2 особа обтяжа́й обтяжа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтяжа́тиму обтяжа́тимемо, обтяжа́тимем
2 особа обтяжа́тимеш обтяжа́тимете
3 особа обтяжа́тиме обтяжа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обтяжа́ю обтяжа́ємо, обтяжа́єм
2 особа обтяжа́єш обтяжа́єте
3 особа обтяжа́є обтяжа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обтяжа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обтяжа́в обтяжа́ли
жін. р. обтяжа́ла
сер. р. обтяжа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обтяжа́вши

Словник синонімів

ОБВА́ЖНЮВАТИ (пригинати додолу своїм тягарем), ОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше. - Док.: обважни́ти, обтя́жити. Обвис на плечах ватник (мабуть, синів), Ще й дощ його осінній обважнив (В. Мисик); Вона з досади скрасніла,.. спалахнула червоніш від коралів, що їй шию обтяжували (О. Ільченко).
ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь - про роботу, обов’язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИпідсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил., ОБНАТУ́ЖУВАТИ діал. - Док.: обтя́жити, обважни́ти, переобтя́жити, переванта́жити, обнату́жити. Служба обтяжувала Петра Антоновича, вимагала частих виїздів (М. Олійник); Любо навіть було виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Г. Хоткевич); Він багато читав, але ерудиція не обважнює йому плечі, книжна мудрість не робить старшим (Ю. Мартич); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці (О. Гончар); Як не міг [Сава] її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий (О. Кобилянська); Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач); Обнатужили його роботою (Словник Б. Грінченка).