ОБВА́ЖНЮВАТИ (пригинати додолу своїм тягарем), ОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше. - Док.: обважни́ти, обтя́жити. Обвис на плечах ватник (мабуть, синів), Ще й дощ його осінній обважнив (В. Мисик); Вона з досади скрасніла,.. спалахнула червоніш від коралів, що їй шию обтяжували (О. Ільченко).

ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь - про роботу, обов’язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИпідсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил., ОБНАТУ́ЖУВАТИ діал. - Док.: обтя́жити, обважни́ти, переобтя́жити, переванта́жити, обнату́жити. Служба обтяжувала Петра Антоновича, вимагала частих виїздів (М. Олійник); Любо навіть було виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Г. Хоткевич); Він багато читав, але ерудиція не обважнює йому плечі, книжна мудрість не робить старшим (Ю. Мартич); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці (О. Гончар); Як не міг [Сава] її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий (О. Кобилянська); Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач); Обнатужили його роботою (Словник Б. Грінченка).