-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обтягну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтягні́мо, обтягні́м
2 особа обтягни́ обтягні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтягну́ обтя́гнемо, обтя́гнем
2 особа обтя́гнеш обтя́гнете
3 особа обтя́гне обтя́гнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обтя́г, обтягну́в обтягли́, обтягну́ли
жін.р. обтягла́, обтягну́ла
сер.р. обтягло́, обтягну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обтя́гнений, обтя́гнутий
Безособова форма
обтя́гнено, обтя́гнуто
Дієприслівник
обтя́гши, обтя́гнувши

Словник синонімів

ВІДТЯГА́ТИ (тягнути вниз своєю вагою), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ПОХИЛЯ́ТИ. - Док.: відтягти́, відтягну́ти, обтягну́ти[обтягти́], похили́ти. Дві чорних важких коси відтягали назад дівочу голову (М. Стельмах); На петельці в нього теліпалась карбідка і навкіс обтягувала піджак (О. Гуреїв); Грона похилили гіллячку, на землі лежать бідні (М. Коцюбинський).
ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття - щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ[ОХО́ПЛЮВАТИ], ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИрозм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев. про взуття); ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБГОРТА́ТИ[ОГОРТА́ТИ] (перев. про одяг - доладно, вишукано). - Док.: облягти́, обтягти́, обтягну́ти, обхопи́ти[охопи́ти], обійня́ти, обіп’ясти, обіпну́ти, обли́пнути, обліпи́ти, приста́ти, обхвати́ти, обти́снути, обжа́ти, обви́ти, опови́ти, пови́ти, обгорну́ти[огорну́ти]. Одягла [Зоня] свій парадний чорний костюм - фрак, що облягав її фігуру, наче лаковий листок (Ірина Вільде); Халяви чобіт щільно облягають литки; Витканий матір’ю червоний пояс туго обхоплював її стрункий стан (І. Цюпа); Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (О. Копиленко); Синя, золотом ткана туніка обіймала чудові форми молодого, наче з рожевого мармуру витесаного тіла (Юліан Опільський); Плаття було тепер тісне на неї, обпинало її (І. Сенченко); Обігнали згорбленого чоловіка в білому плащі, який облипав навколо його незграбного тіла (Є. Гуцало); Піднялася [Аглая Феліцітас]. Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (О. Кобилянська); Чорна сукня міцно обхвачувала її повні плечі (І. Нечуй-Левицький); Черевички на високих каблучках тісно обжимають вузеньку ступню (Григорій Тютюнник); Гнучкий стан [Дзвінки] обвивали дорогі запаски (В. Гжицький); Довга та чорна шата, мов хмара, його обгортала (Леся Українка); Чорна кашемірова сукня огортала її стан (А. Шиян).
ОБСМИ́КУВАТИ[ОСМИ́КУВАТИ] (поправляти верхній одяг, смикаючи донизу з усіх боків), ОБТЯГА́ТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ОБЩИ́ПУВАТИрозм. - Док.: обсми́кати[осми́кати], обсмикнути, обтягти́, обтягну́ти, общипа́ти. Сергій.. обсмикував гімнастьорку, поправляв пілотку:Мелашка.. осмикувала легкий малиновий кунтуш, витирала ганчірками порох на шаблі (І. Ле); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (І. Нечуй-Левицький); Уперше це вона нарядилась в неї [спідницю] і цілий день виходила.. по улиці, общипуючи ту спідницю кругом себе (Панас Мирний).
ПОКРИВА́ТИщо (закривати чимсь зверху; утворювати якесь покриття), УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ], КРИ́ТИ, ОКРИВА́ТИрідше,ОПОВИВА́ТИ, ОБТЯГА́ТИ[ОБТЯ́ГУВАТИ], ОБШИВА́ТИ, ОББИВА́ТИ (якимсь матеріалом, закріплюючи його); УШИВА́ТИ[ВШИВА́ТИ] (перев. соломою, очеретом); ПРИКИДА́ТИ (кидаючи). - Док.: покри́ти, укри́ти[вкри́ти], окри́ти, опови́ти, нанести́, накла́сти, наложи́тирозм.обтягти́[обтягну́ти], обши́ти, обби́ти, уши́ти[вши́ти], прики́дати. Збентежена [Крістабель] метушиться по хаті, далі починає покривати статую рядном (Леся Українка); Вона укривала його найтеплішими із своїх лахманів, одгортала волосся з чола, одганяла осінніх мух (М. Коцюбинський); Солом’яних стріх тепер не роблять. Дахи криють бляхою і шифером (з газети); Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди.., та й став панотець Шрам полковником (П. Куліш); Сідельники обтягали товстою усмою з веприни дерев’яні колодки (С. Скляренко); Господар дратвою обтягував на копиті нового чобота (Я. Качура); Четверо теслярів обшивали дошками дуба на зразок тих гостроносих дубів, що їх вживали на Старій Січі (С. Добровольський); Оббивали [козаки] залізом важкі дерев’яні довбні (О. Ільченко); Сам він розчиняв вапно, сам тесав бруси, в’язав вінець, палубив дах, ушивав шифером (М. Рудь); Прикидавши яму сіном, що стояло неподалеку в копиці, Кажан із двома торбинками подався на леваду (І. Цюпа).
СТЯГА́ТИ (охопивши що-небудь чимсь, туго зав’язуючи, зменшувати обсяг, звужувати щось), СТЯ́ГУВАТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ, ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ (про одяг). - Док.: стягти́, стягну́ти, затягти́, затягну́ти, перетягти́, перетягну́ти, перехопи́ти, притягти́, притягну́ти, обтягти́, обтягну́ти. На другий рік приїздить друга дочка [генеральші], на третій - третя... Хто стягатиме дівоцькі керсети? Хто буде вишивати спідниці? (Панас Мирний); Я дуже схуд, і мені доводилось потай від бабусі проколювати в моєму поясі нові дірочки, щоб можна було стягувати його тугіше (Л. Смілянський); Оксен.. побачив низенького чоловіка, що нагрібав у носилки солому. Вони, мабуть, були важкенькі, бо, стягши їх мотузком, ніяк не міг взяти на плечі (Григорій Тютюнник); Чабан Федь похапцем сідлав коня, затягуючи міцно попругу (Ю. Смолич); Міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать [молодиці] здається ще розкішнішою (Леся Українка); Цвітасте платтячко огортало її пружну постать, перехоплюючи в талії (І. Цюпа).