обтуманений 1 значення

-1-
дієприкметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обтума́нений обтума́нена обтума́нене обтума́нені
родовий обтума́неного обтума́неної обтума́неного обтума́нених
давальний обтума́неному обтума́неній обтума́неному обтума́неним
знахідний обтума́нений, обтума́неного обтума́нену обтума́нене обтума́нені, обтума́нених
орудний обтума́неним обтума́неною обтума́неним обтума́неними
місцевий на/в обтума́неному, обтума́ненім на/в обтума́неній на/в обтума́неному, обтума́ненім на/в обтума́нених