обтулюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обту́люватися, обту́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обту́люймося, обту́люймось | |
| 2 особа | обту́люйся, обту́люйсь | обту́люйтеся, обту́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обту́люватимуся, обту́люватимусь | обту́люватимемося, обту́люватимемось, обту́люватимемся |
| 2 особа | обту́люватимешся | обту́люватиметеся, обту́люватиметесь |
| 3 особа | обту́люватиметься | обту́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обту́лююся, обту́лююсь | обту́люємося, обту́люємось, обту́люємся |
| 2 особа | обту́люєшся | обту́люєтеся, обту́люєтесь |
| 3 особа | обту́люється | обту́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обту́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обту́лювався, обту́лювавсь | обту́лювалися, обту́лювались |
| жін. р. | обту́лювалася, обту́лювалась | |
| сер. р. | обту́лювалося, обту́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обту́лювавшись | ||