обтулитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обтули́тися, обтули́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обтулі́мося, обтулі́мось, обтулі́мся | |
| 2 особа | обтули́ся, обтули́сь | обтулі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обтулю́ся, обтулю́сь | обтулимо́ся, обтулимо́сь, обтули́мся |
| 2 особа | обтули́шся | обтулите́ся, обтулите́сь |
| 3 особа | обтули́ться | обтуля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обтули́вся, обтули́всь | обтули́лися, обтули́лись |
| жін.р. | обтули́лася, обтули́лась | |
| сер.р. | обтули́лося, обтули́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обтули́вшись | ||