обтулитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обтули́тися, обтули́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтулі́мося, обтулі́мось, обтулі́мся
2 особа обтули́ся, обтули́сь обтулі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтулю́ся, обтулю́сь обтулимо́ся, обтулимо́сь, обтули́мся
2 особа обтули́шся обтулите́ся, обтулите́сь
3 особа обтули́ться обтуля́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обтули́вся, обтули́всь обтули́лися, обтули́лись
жін.р. обтули́лася, обтули́лась
сер.р. обтули́лося, обтули́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обтули́вшись