обтулити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обтули́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обтулі́мо, обтулі́м | |
| 2 особа | обтули́ | обтулі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обтулю́ | обту́лимо, обту́лим |
| 2 особа | обту́лиш | обту́лите |
| 3 особа | обту́лить | обту́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обтули́в | обтули́ли |
| жін.р. | обтули́ла | |
| сер.р. | обтули́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обту́лений | ||
| Безособова форма | ||
| обту́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| обтули́вши | ||