обтулений 1 значення

-1-
дієприкметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обту́лений обту́лена обту́лене обту́лені
родовий обту́леного обту́леної обту́леного обту́лених
давальний обту́леному обту́леній обту́леному обту́леним
знахідний обту́лений, обту́леного обту́лену обту́лене обту́лені, обту́лених
орудний обту́леним обту́леною обту́леним обту́леними
місцевий на/в обту́леному, обту́ленім на/в обту́леній на/в обту́леному, обту́ленім на/в обту́лених