-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обтужи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтужі́мо, обтужі́м
2 особа обтужи́ обтужі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтужу́ обтужимо́, обтужи́м
2 особа обтужи́ш обтужите́
3 особа обтужи́ть обтужа́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обтужи́в обтужи́ли
жін.р. обтужи́ла
сер.р. обтужи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обтужи́вши

Словник синонімів

ОПЛА́КУВАТИ (плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя й т. ін.), ПРИПЛА́КУВАТИрозм. - Док.: опла́кати, припла́кати, обтужи́тифольк.В селі хоч і не без добрих людей, та кожний із своєю напастю змагається, свою біду оплакує (Марко Вовчок); - Нема кого приплакувати і притужувати (І. Нечуй-Левицький).