обтужити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обтужи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обтужі́мо, обтужі́м | |
| 2 особа | обтужи́ | обтужі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обтужу́ | обтужимо́, обтужи́м |
| 2 особа | обтужи́ш | обтужите́ |
| 3 особа | обтужи́ть | обтужа́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обтужи́в | обтужи́ли |
| жін.р. | обтужи́ла | |
| сер.р. | обтужи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обтужи́вши | ||