обтріпувати 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(обтрушувати) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив обтрі́пувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтрі́пуймо
2 особа обтрі́пуй обтрі́пуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтрі́пуватиму обтрі́пуватимемо, обтрі́пуватимем
2 особа обтрі́пуватимеш обтрі́пуватимете
3 особа обтрі́пуватиме обтрі́пуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обтрі́пую обтрі́пуємо, обтрі́пуєм
2 особа обтрі́пуєш обтрі́пуєте
3 особа обтрі́пує обтрі́пують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обтрі́пуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обтрі́пував обтрі́пували
жін. р. обтрі́пувала
сер. р. обтрі́пувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обтрі́пуваний
Безособова форма
обтрі́пувано
Дієприслівник
обтрі́пувавши

Словник синонімів

ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИрозм. (з якоїсь поверхні). - Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся [Яким], обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).
-2-
дієслово недоконаного виду
(шарпати, рвати; робити пошарпаним)

Словник відмінків

Інфінітив обтрі́пувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтрі́пуймо
2 особа обтрі́пуй обтрі́пуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтрі́пуватиму обтрі́пуватимемо, обтрі́пуватимем
2 особа обтрі́пуватимеш обтрі́пуватимете
3 особа обтрі́пуватиме обтрі́пуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обтрі́пую обтрі́пуємо, обтрі́пуєм
2 особа обтрі́пуєш обтрі́пуєте
3 особа обтрі́пує обтрі́пують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обтрі́пуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обтрі́пував обтрі́пували
жін. р. обтрі́пувала
сер. р. обтрі́пувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обтрі́пуваний
Безособова форма
обтрі́пувано
Дієприслівник
обтрі́пувавши

Словник синонімів

ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИрозм. (з якоїсь поверхні). - Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся [Яким], обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).

Словник відмінків

Інфінітив обтрі́пувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтрі́пуймо
2 особа обтрі́пуй обтрі́пуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтрі́пуватиму обтрі́пуватимемо, обтрі́пуватимем
2 особа обтрі́пуватимеш обтрі́пуватимете
3 особа обтрі́пуватиме обтрі́пуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обтрі́пую обтрі́пуємо, обтрі́пуєм
2 особа обтрі́пуєш обтрі́пуєте
3 особа обтрі́пує обтрі́пують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обтрі́пуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обтрі́пував обтрі́пували
жін. р. обтрі́пувала
сер. р. обтрі́пувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обтрі́пуваний
Безособова форма
обтрі́пувано
Дієприслівник
обтрі́пувавши