обтріпуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обтрі́пуваний обтрі́пувана обтрі́пуване обтрі́пувані
родовий обтрі́пуваного обтрі́пуваної обтрі́пуваного обтрі́пуваних
давальний обтрі́пуваному обтрі́пуваній обтрі́пуваному обтрі́пуваним
знахідний обтрі́пуваний, обтрі́пуваного обтрі́пувану обтрі́пуване обтрі́пувані, обтрі́пуваних
орудний обтрі́пуваним обтрі́пуваною обтрі́пуваним обтрі́пуваними
місцевий на/в обтрі́пуваному, обтрі́пуванім на/в обтрі́пуваній на/в обтрі́пуваному, обтрі́пуванім на/в обтрі́пуваних