обтруситися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обтруси́тися, обтруси́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтрусі́мося, обтрусі́мось, обтрусі́мся
2 особа обтруси́ся, обтруси́сь обтрусі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтрушу́ся, обтрушу́сь обтру́симося, обтру́симось, обтру́симся
2 особа обтру́сишся обтру́ситеся, обтру́ситесь
3 особа обтру́ситься обтру́сяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обтруси́вся, обтруси́всь обтруси́лися, обтруси́лись
жін.р. обтруси́лася, обтруси́лась
сер.р. обтруси́лося, обтруси́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обтруси́вшись

Словник синонімів

ОБТРУ́ШУВАТИСЯ[ОТРУ́ШУВАТИСЯрідше] (струшуючи, очищати себе від пилу, снігу і т. ін.), ОБТРІ́ПУВАТИСЯ, ОБТРЯСА́ТИСЯ[ОТРЯСА́ТИСЯрідше], ОТРЯХА́ТИСЯрідше. - Док.: обтруси́тися[отруси́тися], обтрі́патися, обтрясти́ся[отрясти́ся], обтряхнутися[отряхну́тися]. Оксенівці заворушилися, стали поправляти на собі одяг, обтрушуватися від снігу (Григорій Тютюнник); Вона [Незгода].. і чихала, і обтріпувалася від пороху, глини й болота (І. Франко); Дівчина впала і мусила обтрястися з листя (Леся Українка); - Рушатиму, - сказав Мурашко, отряхнувшись (О. Гончар).