-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обтруси́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтрусі́мо, обтрусі́м
2 особа обтруси́ обтрусі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтрушу́ обтру́симо, обтру́сим
2 особа обтру́сиш обтру́сите
3 особа обтру́сить обтру́сять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обтруси́в обтруси́ли
жін.р. обтруси́ла
сер.р. обтруси́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обтру́шений
Безособова форма
обтру́шено
Дієприслівник
обтруси́вши

Словник синонімів

ОБСИПА́ТИ[ОСИПА́ТИ] (покривати всю поверхню, з усіх боків, трусячи, сиплючи чимось або сиплючись), ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБСИ́ПУВАТИрідше, ОБМІТА́ТИчим, без додатка, розм.; ЗАПОРО́ШУВАТИ, ПРИПОРО́ШУВАТИ (тонким шаром). - Док.: обси́пати[оси́пати], обтруси́ти, обмести́, запороши́ти, припороши́ти. Давид крутив віялку.. Рвав вітер, осипав половою, порошив очі (А. Головко); Ось лапата рука зачепила його за голову й зразу обтрусило всього снігом (Панас Мирний); Старий рудий кафтан білівся [в Мортка] від муки; мука обліпила також бік криси заломленого капелюха і легко обсипувала довгі пейси (Н. Кобринська); На крилечках, вітрику, полети, Колосочки золотом обмети (О. Олесь); Сніг шапкою наліг йому на голову, запорошив усю постать (Леся Українка); Зелені ліси ялинові позацвітали та припорошили шовкові трави мов золотим маком (Ю. Федькович). - Пор. 1. си́пати.
ОБТРУСИ́ТИ[ОТРУСИ́ТИ] (трусінням викликати опадання чого-небудь - плодів, листя і т. ін.), СТРУСИ́ТИ, ОТРЯХНУ́ТИрідше,ОБТРЯСТИ́[ОТРЯСТИ́]розм. рідше. - Недок.: обтру́шувати[отру́шувати], стру́шувати, отряха́ти, обтряса́ти[отряса́ти]. - Старші хлопці обтрусили яблуню в Жигая (А. Шиян); - Пірре, так мені чогось грушок забажалось, полізь на дерево та струси який десяток (переклад М. Лукаша); Коли щось шурхнуло, мов птах, з кущів струснуло росу (Леся Українка); Мою пісню пташки підхопили в гаю, отряхаючи роси крильми (В. Сосюра).
ОБШУ́КУВАТИ (робити обшук), ТРУСИ́ТИрозм., ТРЯСТИ́розм.,ПЕРЕТРУ́ШУВАТИпідсил.,ПЕРЕТРЯСА́ТИпідсил.,ПЕРЕРИВА́ТИпідсил. розм. - Док.: обшука́ти, потруси́ти, обтруси́ти, перетруси́ти, перетрясти́, перери́ти. Гестапівці надто старанно обшукували будинки (Л. Смілянський); Під вечір по селу розійшлося, що йдуть козаки.. Оповідали тільки, що будуть трусити, а в кого знайдуть - той не мине розстрілу (М. Коцюбинський); [Обжалуваний:] У Семена пропав мішок, а в мене трясли шандарі, та й найшовся (Лесь Мартович); Гірко згинути я радий, - Розшукайте, де вона!.. Може, в пеклі де сховалась? Обтрусіть його до дна (А. Кримський); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери, приглядаються до картин (М. Стельмах).
ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИрозм. (з якоїсь поверхні). - Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся [Яким], обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).