обторочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обторо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обторо́чуймо | |
| 2 особа | обторо́чуй | обторо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обторо́чуватиму | обторо́чуватимемо, обторо́чуватимем |
| 2 особа | обторо́чуватимеш | обторо́чуватимете |
| 3 особа | обторо́чуватиме | обторо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обторо́чую | обторо́чуємо, обторо́чуєм |
| 2 особа | обторо́чуєш | обторо́чуєте |
| 3 особа | обторо́чує | обторо́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обторо́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обторо́чував | обторо́чували |
| жін. р. | обторо́чувала | |
| сер. р. | обторо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обторо́чувавши | ||