-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обторочи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обторочі́мо, обторочі́м
2 особа обторочи́ обторочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обторочу́ обторо́чимо, обторо́чим
2 особа обторо́чиш обторо́чите
3 особа обторо́чить обторо́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обторочи́в обторочи́ли
жін.р. обторочи́ла
сер.р. обторочи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обторо́чений
Безособова форма
обторо́чено
Дієприслівник
обторочи́вши

Словник синонімів

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ[ОБТОРО́ЧУВАТИ], ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ[ОБКАНТО́ВУВАТИрозм. рідше], КАНТУВА́ТИрозм.,ОБВО́ДИТИрозм.,ТОРОЧИ́ТИрідше,ОБШИВА́ТИрідше. - Док.: облямува́ти, оторочи́ти[обторочи́ти], окантува́ти[обкантува́ти], обложи́ти, обвести́, обши́ти. Щоб краще підкреслити форму і крій одягу, нерідко вишивкою облямовували і лінії швів, рубці тощо (з журналу); Окантувати бекешу; Кантувати хутром поли пальта.