обторочений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обторо́чений обторо́чена обторо́чене обторо́чені
родовий обторо́ченого обторо́ченої обторо́ченого обторо́чених
давальний обторо́ченому обторо́ченій обторо́ченому обторо́ченим
знахідний обторо́чений обторо́чену обторо́чене обторо́чені
орудний обторо́ченим обторо́ченою обторо́ченим обторо́ченими
місцевий на/в обторо́ченому, обторо́ченім на/в обторо́ченій на/в обторо́ченому, обторо́ченім на/в обторо́чених