обтовчений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обто́вчений обто́вчена обто́вчене обто́вчені
родовий обто́вченого обто́вченої обто́вченого обто́вчених
давальний обто́вченому обто́вченій обто́вченому обто́вченим
знахідний обто́вчений, обто́вченого обто́вчену обто́вчене обто́вчені, обто́вчених
орудний обто́вченим обто́вченою обто́вченим обто́вченими
місцевий на/в обто́вченому, обто́вченім на/в обто́вченій на/в обто́вченому, обто́вченім на/в обто́вчених