-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обтира́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтира́ймо
2 особа обтира́й обтира́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтира́тиму обтира́тимемо, обтира́тимем
2 особа обтира́тимеш обтира́тимете
3 особа обтира́тиме обтира́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обтира́ю обтира́ємо, обтира́єм
2 особа обтира́єш обтира́єте
3 особа обтира́є обтира́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обтира́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обтира́в обтира́ли
жін. р. обтира́ла
сер. р. обтира́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обти́раний
Безособова форма
обти́рано
Дієприслівник
обтира́вши

Словник фразеологізмів

обтира́ти (отира́ти, витира́ти і т. ін.) кутки́ де, у кого, біля кого, чиї, зневажл. 1. Жити, перебувати де-небудь, у когось (перев. нічого не роблячи). А чого ж справді ви отираєте кутки? Тепер мужчини не повинні сидіти вдома! (С. Васильченко); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які .. ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний). обтира́ти (потира́ти) вугли́, діал. Заходив якийсь тип, що вже двадцять років обтирає вугли в Нью-Йорку (А. Хижняк); Чого мені журитися? ..Що я вік свій потираю Вугли в чужих хатах? (І. Манжура).

2. Часто або подовгу бувати десь, у когось, біля кого-небудь. Тоді були вони з нею приятелями й разом обтирали кутки в батюшчиних кімнатах (С. Васильченко); Він хоч уже і не такий собі великий панище, але служебник, коло панів кутки обтирає (І. Чендей).

обтира́ти (отира́ти, витира́ти і т. ін.) кутки́ де, у кого, біля кого, чиї, зневажл. 1. Жити, перебувати де-небудь, у когось (перев. нічого не роблячи). А чого ж справді ви отираєте кутки? Тепер мужчини не повинні сидіти вдома! (С. Васильченко); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які .. ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний). обтира́ти (потира́ти) вугли́, діал. Заходив якийсь тип, що вже двадцять років обтирає вугли в Нью-Йорку (А. Хижняк); Чого мені журитися? ..Що я вік свій потираю Вугли в чужих хатах? (І. Манжура).

2. Часто або подовгу бувати десь, у когось, біля кого-небудь. Тоді були вони з нею приятелями й разом обтирали кутки в батюшчиних кімнатах (С. Васильченко); Він хоч уже і не такий собі великий панище, але служебник, коло панів кутки обтирає (І. Чендей).

обтира́ти но́са кому, фам. Ростити, виховувати когось. — Ви мені носа не обтирали, а на мою бесіду можете так потакувати .. Сварка починала вже ставати бійкою (В. Стефаник).

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Старші жінки сидять на призьбі, обтираючи спинами глину (З журналу). Ще трохи — і всі рушать до клубу .. пообтирають спинами стіни і розбредуться (Ю. Мушкетик).