обтеріблюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обтері́блюватися, обтері́блюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обтері́блюватиметься | обтері́блюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обтері́блюється | обтері́блюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обтері́блюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обтері́блювався, обтері́блювавсь | обтері́блювалися, обтері́блювались |
| жін. р. | обтері́блювалася, обтері́блювалась | |
| сер. р. | обтері́блювалося, обтері́блювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обтері́блювавшись | ||