обтеріблюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обтері́блюватися, обтері́блюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обтері́блюватиметься обтері́блюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обтері́блюється обтері́блюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обтері́блюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обтері́блювався, обтері́блювавсь обтері́блювалися, обтері́блювались
жін. р. обтері́блювалася, обтері́блювалась
сер. р. обтері́блювалося, обтері́блювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обтері́блювавшись