-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обтері́блювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтері́блюймо
2 особа обтері́блюй обтері́блюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтері́блюватиму обтері́блюватимемо, обтері́блюватимем
2 особа обтері́блюватимеш обтері́блюватимете
3 особа обтері́блюватиме обтері́блюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обтері́блюю обтері́блюємо, обтері́блюєм
2 особа обтері́блюєш обтері́блюєте
3 особа обтері́блює обтері́блюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обтері́блюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обтері́блював обтері́блювали
жін. р. обтері́блювала
сер. р. обтері́блювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обтері́блюваний
Безособова форма
обтері́блювано
Дієприслівник
обтері́блювавши

Словник синонімів

ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ[ОЧИ́ЩУВАТИрідше], ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИрозм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИдіал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИрідше (шкаралупу, лушпиння тощо). - Док.: почи́стити, обчи́стити, очи́стити, облупи́ти, обтереби́ти, обібра́ти. Уляна чистила картоплю, все ще надіючись на допомогу невістки (Григорій Тютюнник); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний); "Кумпан" сидів у кухні за столом, покритим картатою цератою, хукаючи на пальці, обчищав з мундирів щойно зварену картоплю (П. Загребельний); Дубковський мовчки вихопив.. гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Л. Первомайський); Картопля була в лушпинні, її треба було теребити (І. Франко); Фросина мовчить. Оббирає бараболю на завтра (Є. Гуцало).