обтеріблюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обтері́блюваний обтері́блювана обтері́блюване обтері́блювані
родовий обтері́блюваного обтері́блюваної обтері́блюваного обтері́блюваних
давальний обтері́блюваному обтері́блюваній обтері́блюваному обтері́блюваним
знахідний обтері́блюваний, обтері́блюваного обтері́блювану обтері́блюване обтері́блювані, обтері́блюваних
орудний обтері́блюваним обтері́блюваною обтері́блюваним обтері́блюваними
місцевий на/в обтері́блюваному, обтері́блюванім на/в обтері́блюваній на/в обтері́блюваному, обтері́блюванім на/в обтері́блюваних