-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обте́рти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обітрі́мо, обітрі́м
2 особа обітри́ обітрі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обітру́ обітремо́, обітре́м
2 особа обітре́ш обітрете́
3 особа обітре́ обітру́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обте́р обте́рли
жін.р. обте́рла
сер.р. обте́рло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обте́ртий
Безособова форма
обте́рто
Дієприслівник
обте́рши

Словник синонімів

ПРИВЧИ́ТИ[ПРИУЧИ́ТИ] (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИрідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ[ОБІТЕ́РТИ]розм., ПРИНАТУ́РИТИдіал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). - Недок.: привча́ти[приуча́ти], призвича́ювати, натрено́вувати, принату́рювати, приохо́чувати. - Дуже важко привчити вас до наших законів, але ми не губимо надії, що нам це вдасться (Вал. Шевчук); Був він студентом на самозабезпеченні і матеріальному, і правовому, а це призвичаювало до якоїсь, сказати б, не звичної в наш час скромності (І. Ле); [Мефістофель:] Лякаєшся нових для тебе слів? Ти слухати лиш чуване хотів? Тобі така обмеженість не личить, Пора б уже себе до див призвичить (переклад М. Лукаша); - Натреновуєш око в орієнтації, налягаєш на техніку пілотування, на дядька не надієшся - тільки на себе (О. Гончар); [Смотрицька:] Він просто по молодості не вміє володіти почуттям правди. Ми його обітрем (М. Стельмах); Батько принатурив його до чумацтва (Словник Б. Грінченка); Ганна Юріївна недавно закінчила середню школу, знає ціну освіті, вміє підбадьорити і приохотити до неї односельчан (з газети).

Словник фразеологізмів

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі [матері] обітре, і жито посіє (М. Стельмах).