обтереблюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обтере́блюватися, обтере́блюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обтере́блюватиметься обтере́блюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обтере́блюється обтере́блюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обтере́блюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обтере́блювався, обтере́блювавсь обтере́блювалися, обтере́блювались
жін. р. обтере́блювалася, обтере́блювалась
сер. р. обтере́блювалося, обтере́блювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обтере́блювавшись