обтереблений 1 значення

-1-
дієприкметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обтере́блений обтере́блена обтере́блене обтере́блені
родовий обтере́бленого обтере́бленої обтере́бленого обтере́блених
давальний обтере́бленому обтере́бленій обтере́бленому обтере́бленим
знахідний обтере́блений, обтере́бленого обтере́блену обтере́блене обтере́блені, обтере́блених
орудний обтере́бленим обтере́бленою обтере́бленим обтере́бленими
місцевий на/в обтере́бленому, обтере́бленім на/в обтере́бленій на/в обтере́бленому, обтере́бленім на/в обтере́блених