обтеребитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(знятися; відділитися) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обтереби́тися, обтереби́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обтереби́ться обтеребля́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обтереби́вся, обтереби́всь обтереби́лися, обтереби́лись
жін.р. обтереби́лася, обтереби́лась
сер.р. обтереби́лося, обтереби́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обтереби́вшись