-1-
дієслово доконаного виду
(очистити) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив обтереби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обтеребі́мо, обтеребі́м
2 особа обтереби́ обтеребі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обтереблю́ обтеребимо́, обтереби́м
2 особа обтереби́ш обтеребите́
3 особа обтереби́ть обтеребля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обтереби́в обтереби́ли
жін.р. обтереби́ла
сер.р. обтереби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обтере́блений
Безособова форма
обтере́блено
Дієприслівник
обтереби́вши

Словник синонімів

ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ[ОЧИ́ЩУВАТИрідше], ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИрозм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИдіал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИрідше (шкаралупу, лушпиння тощо). - Док.: почи́стити, обчи́стити, очи́стити, облупи́ти, обтереби́ти, обібра́ти. Уляна чистила картоплю, все ще надіючись на допомогу невістки (Григорій Тютюнник); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний); "Кумпан" сидів у кухні за столом, покритим картатою цератою, хукаючи на пальці, обчищав з мундирів щойно зварену картоплю (П. Загребельний); Дубковський мовчки вихопив.. гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Л. Первомайський); Картопля була в лушпинні, її треба було теребити (І. Франко); Фросина мовчить. Оббирає бараболю на завтра (Є. Гуцало).