обтанцьований 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обтанцьо́ваний обтанцьо́вана обтанцьо́ване обтанцьо́вані
родовий обтанцьо́ваного обтанцьо́ваної обтанцьо́ваного обтанцьо́ваних
давальний обтанцьо́ваному обтанцьо́ваній обтанцьо́ваному обтанцьо́ваним
знахідний обтанцьо́ваний, обтанцьо́ваного обтанцьо́вану обтанцьо́ване обтанцьо́вані, обтанцьо́ваних
орудний обтанцьо́ваним обтанцьо́ваною обтанцьо́ваним обтанцьо́ваними
місцевий на/в обтанцьо́ваному, обтанцьо́ванім на/в обтанцьо́ваній на/в обтанцьо́ваному, обтанцьо́ванім на/в обтанцьо́ваних